?

Log in

No account? Create an account
Алексей Шимановский
browse
my journal
September 2014
 

Алексей Шимановский
Date: 2009-11-20 23:41
Subject: ***
Security: Public
Ти не виключне диво.
Ти просто ліхтарик з води.
Знаєш, іноді взимку
В пітьмі розквітають каштани
Ти практично людина.
Навіщо ж тоді в самоті
Залишили тебе тут стояти,
Допоки розтанеш?
Post A Comment | | Link



Алексей Шимановский
Date: 2009-10-19 12:46
Subject: ....
Security: Public
Поцілуй мене в щоку, панянко...
Жовтий місяць стає над дорогою,
Сни хапають людей за горлянку
Безшелесними чорними догами.
 
Ніч торкає улюблену псину,
Мов дощем, кришталевими пальцями,
І займаються зорі всесильні
Некласичними бальними танцями.
 
Ліхтарі, розфасовані в склянки,
Стиглі-стиглі, хоч соку вичави.
Поцілуй мене в щоку, панянко,
Вередлива моя вічносте.
Post A Comment | | Link



Алексей Шимановский
Date: 2009-10-07 13:29
Subject: Як медом по серцю.
Security: Public

http://smugasta.livejournal.com/107843.html

Post A Comment | | Link



Алексей Шимановский
Date: 2009-10-02 15:05
Subject: Пьеро
Security: Public
Говорящие куклы не нуждаются в гриме.
Я обрывок поэта из страны дураков.
От меня этой ночью убежала Мальвина,
Потому что Мальвина не читает стихов.

Я обрывок поэта, случайная рифма,
Мимолетно кого-то задевшая мысль.
Я вишу над камином. Поленья, горите!
Так банально и просто, как мечтали бы мы.

Я уснул над камином. И видел воочию:
Этот мир безразличен, жесток и уродлив.
Я проснулся от боли. Жучек-древоточец
Вырезает на коже моей иероглиф.

 




Post A Comment | | Link



Алексей Шимановский
Date: 2009-09-19 15:37
Subject: (no subject)
Security: Public

Мне не снится стихов,
А все больше какая-то муть.
Это джунглей закон.
Выразителность  - вот и весь принцип.
И все музы мои
как огромные кошки живут,
в Удайпуре тогда не умели
построить нормальных зверинцев.

2 Comments | Post A Comment | | Link






Алексей Шимановский
Date: 2009-08-28 00:11
Subject: (no subject)
Security: Public

 

Ганні Осмаловській

Строкати - це досить дивні істоти, щось схоже на суміш птаха з мишею, чи, швидше, з маленьким тапіром.

Важать строкати найбільше півкіло, мають короткий хобот, їхні тіла вкриті різнокольоровим пір’ям і частково хутром. Деякі пір’їни світяться в темряві. .
Строкати  єдині з пернатих, крім колібрі, можуть зависати в повітрі. Харчуються строкати переважно вишнями. З’їдають на добу  10-12 ягід, всі кісточки зберігають в хоботі і потім плюються ними. За допомогою плювання строками спілкуються. Наприклад, якщо строката випльовує три кісточки швидко і одну трошки згодом, це означає «я тебе люблю». В кісточковій мові строкам біля 40 слів, вони дуже розумні. І ще вони вміють курликати.
 
Колись строкати були розповсюджені по всьому світу, але в сімнадцятому сторіччі сталося нещастя – вони увійшли в моду. Шляхетні  дами давали великі гроші за пір’я строкам, щоб прикрашати свої капелюшки. Коли  в ті часи хотіли сказити про щось дуже красиве, казали. «Красиво, як строката». Так строкат майже всіх перебили. Ті, що вижили, поховалися в потаємних місцях. Спіймати строкату ставало все важче, зрештою, це зовсім перестало виходити. Дами не отримували пір’я і заявили, що воно негарне, що страусяче і павлиняче пір’я красивіше і не може бути нічого кращого. Але кожен, хто говорив про строкат, все рівно змушував дам думати  про те, що вони не мають найкращих пір’їн. І тому всяке згадування строкат стало вважатися несмаком. Про строкат перестали згадувати. Доки зовсім не забули.
 
Але в потаємних місцях все ще водяться строкати. Вони літають вночі, їдять вишні, плюються кісточками і тихенько світяться.

3 Comments | Post A Comment | | Link



Алексей Шимановский
Date: 2009-07-19 11:31
Subject: Верблюд
Security: Public

В пустыне тащится верблюд, один на всю пустыню,
И солнце светит на 
Изогнутую спину.

Пустыня велика, верблюд же мал,
Он прячется за скалдками барханов,
И всё идёт, взирая на пески
Китайским богдыханом.

И пить не хочется. Но, может, он идёт
К воде. Не пить ведь не годится.
Идёт верблюд. Пески вокруг него
Прекрасней верблюдИцы.
 

Post A Comment | | Link



Алексей Шимановский
Date: 2009-07-17 22:48
Subject: (no subject)
Security: Public

Читал Солженицына, "Один день Ивана Денисовича".
Не понравилось. Не очень люблю бессюжетку. Конечно тема для тех времён острая, да и для этих, но это немножко не то же, что Булгаков. Ближе к журналистике, чем к искусству, как говорят некоторые. До того читал только "В круге первом". Понравилось еще меньше, чем Иван Денисович. 
Сейчас читаю  Гроссмана, "Жизнь и судьба". Тоже тежеловата книга, вернее вязковата, но некоторые куски просто до слёз. 


Гроссман был членом правления союза писателей, солженицинскому Иван Денисовичу покровительствовал Хрущев. Дисиденты.  Все это было, оказывается,  совсем иначе, чем я себе представлял.

 

Post A Comment | | Link



Алексей Шимановский
Date: 2009-07-16 18:57
Subject: Когда умер старый дворецкий
Security: Public
Когда умер старый дворецкий,
Никто не ломал трагедий.
Никто не сложил поэмы
О чудаке дворецком.
 
Никто не считал невозвратной
Потерю эту для мира,
И думали все над гробом,
Что смерть эта закономерна.
 
И только его манжеты
И воротничок с манишкой
Знали, что никто
Не держался с таким достоинством.
 
Этот старый дворецкий
Ходит теперь привиденьем,
Надменный, как все существа
С таким и прямыми спинами.
Post A Comment | | Link



Алексей Шимановский
Date: 2009-06-17 19:21
Subject: Диплом
Security: Public

 

А я сегодня защитился. Отныне я магистр культурологии.
12 Comments | Post A Comment | | Link